шарахати

ШАРА́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що шара́хатися.

Коли я підходжу, вівці шарахають геть (Ільч., Вибр., 1948, 49);

Коні шарахають од вибухів і розлітаються по полю (Довж., III, 1960, 166);

У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору. І щоразу, тільки-но з’являвся у воді яскраво-жовтий щит, хижачка, вкрай наполохана, шарахала в найдальший куток басейну (Наука.., 1, 1966, 14).

Значення в інших словниках

1. шарахати — див. бити; боятися; падати  Словник синонімів Вусика
2. шарахати — ШАРА́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що шара́хатися. Коли я підходжу, вівці шарахають геть (О. Ільченко); Коні шарахають од вибухів і розлітаються по полю (О. Довженко); У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору.  Словник української мови у 20 томах
3. шарахати — шара́хати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шарахати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що шарахатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шарахати — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови