Словник української мови в 11 томах

шарконути

ШАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., чим, по чому і без додатка. Підсил. до ша́ркнути.

— Немає єдності — чорт має й волі! А якби гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву… От би — так! (Мирний, II, 1954, 86);

Тут не було ні гармат, ані бомб, ні швидких кулеметів — чиста робота! Все шаблею тільки.. шарконе — і навіки одхватить голову ту білопольську (Тич., І, 1957, 262).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шарконути — ШАРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., що, чим, по чому і без дод. Підсил. до ша́ркнути. – Немає єдності – чорт має й волі! А якби гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву... От би – так!...  Словник української мови у 20 томах
  2. шарконути — шаркону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. шарконути — -ну, -неш, док., однокр., чим, по чому і без додатка. Підсил. до шаркнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарконути — Шарконути, -ну, -неш гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.  Словник української мови Грінченка