шелесткий
ШЕЛЕСТКИ́Й, а́, е́. Який видає, утворює шелест (у 1 знач.).
Патер Алоїзій переходив від групи до групи, напахчений, елегантний, у шелесткій шовковій сутані кольору темної фіалки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147);
//Сповнений шелесту;
// Який викликає шелест.
Словник української мови (СУМ-11)