шелесткий
ШЕЛЕСТКИ́Й, а́, е́.
Який видає, утворює шелест (у 1 знач.).
Патер Алоїзій переходив від групи до групи, напахчений, елегантний, у шелесткій шовковій сутані кольору темної фіалки (З. Тулуб);
// Сповнений шелесту.;
// Який викликає шелест.
Словник української мови (СУМ-20)