шелесткий
ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). П'ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Л. Смілянський); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе (В. Земляк); Тонко пахли матіолові сутінки, кликали до себе шарудливі копиці (І. Муратов); Спиваю сік густий з терпких морозних грон,.. Спиваю шурхотливий падолист (І. Драч); Одного разу подарує (село).. переддощове надвечір'я з шелестючими фікусами на подвір'ї (В. Медвідь); Дугою вигинаються бамбукові древка лопотливих знамен (О. Гончар); Рішуче підійшов (Леус) до вішалки, зняв свого лопотючого дощовика (Ю. Збанацький); Авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови