шелестливий

ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шелестки́й.

Так і вийшли на двобій із снігом, шелестливі, зеленолисті [тополі] (Жур., Вечір.., 1958, 404);

За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 140);

На стіл поклавши китиці калини, Він шелестливий слухав вітровій (Забашта, Калин., кетяг, 1956, 183).

Значення в інших словниках

1. шелестливий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
2. шелестливий — ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шелестки́й. Так і вийшли на двобій із снігом, шелестливі, зеленолисті [тополі] (С. Журахович); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (В.  Словник української мови у 20 томах
3. шелестливий — шелестли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
4. шелестливий — -а, -е, рідко. Те саме, що шелесткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шелестливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук).  Словник синонімів української мови