шишак

ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).

Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев., III, 1956, 308);

Вулкан, задихавшись сказав: — Зроблю не збрую, чудо рідке, Ніхто якого не видав; Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (Котл., І, 1952, 208);

На княжий клич вдягають вояки Високі гостроверхі шишаки, (Бажан, І. 1946, 301).

ШИША́К², а, ч., розм.

1. Те саме, що гуля¹.

2. рідко. Те саме, що бурулька.

Мороз.. чіплявся інеєм по лісах, вигонив шишаки із стріх, малював усякі візерунки по шибках… (Мирний, III, 1954, 401).

Значення в інших словниках

1. шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55]  Словник з творів Івана Франка
2. шишак — див. вершина  Словник синонімів Вусика
3. шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем  Словник чужослів Павло Штепа
4. шишак — ШИША́К¹, а́, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І.  Словник української мови у 20 томах
5. шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм.  Орфографічний словник української мови
6. шишак — Шолом  Словник застарілих та маловживаних слів
7. шишак — I -а, ч. Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). II -а, ч., розм. 1》 Те саме, що ґуля I. 2》 рідко. Те саме, що бурулька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шишак — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А.  Словник синонімів української мови
9. шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.  Словник української мови Грінченка