шишак

шиша́к

I -а, ч.

Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).

II -а, ч., розм.

1》 Те саме, що ґуля I.

2》 рідко. Те саме, що бурулька.

Значення в інших словниках

1. шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55]  Словник з творів Івана Франка
2. шишак — див. вершина  Словник синонімів Вусика
3. шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем  Словник чужослів Павло Штепа
4. шишак — ШИША́К¹, а́, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І.  Словник української мови у 20 томах
5. шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм.  Орфографічний словник української мови
6. шишак — Шолом  Словник застарілих та маловживаних слів
7. шишак — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А.  Словник синонімів української мови
8. шишак — ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.  Словник української мови Грінченка