шишак
шиша́к
I -а, ч.
Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).
II -а, ч., розм.
1》 Те саме, що ґуля I.
2》 рідко. Те саме, що бурулька.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55] Словник з творів Івана Франка
- шишак — див. вершина Словник синонімів Вусика
- шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем Словник чужослів Павло Штепа
- шишак — ШИША́К¹, а́, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І. Словник української мови у 20 томах
- шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм. Орфографічний словник української мови
- шишак — Шолом Словник застарілих та маловживаних слів
- шишак — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Словник синонімів української мови
- шишак — ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10. Словник української мови Грінченка