шишак

ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Хижняк); Скинув (Болотніков) свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (І. Ле); Юнак Несе зі стрілами сайдак, І лук, і, весь в іржі, стремить Його шишак (переклад за ред. М. Рильського).

ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба.. схопила залізну кочережку та так огріла по тім'ю, що ґудзь, як вареник добрий, вискочив (Ю. Збанацький); Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудз (Лесь Мартович); Другий (козак).. і досі сидів ошелешений на самій маківці (панцирника), як муха на ґуґлі (П. Панч); Вони.. об одвірки білі Болюче вдарились, Що й ґудзики набили (переклад М. Рильського); — Чи велика, мамо, морґуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (І. Нечуй-Левицький); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55] Словник з творів Івана Франка
  2. шишак — див. вершина Словник синонімів Вусика
  3. шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем Словник чужослів Павло Штепа
  4. шишак — ШИША́К¹, а́, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І. Словник української мови у 20 томах
  5. шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм. Орфографічний словник української мови
  6. шишак — Шолом Словник застарілих та маловживаних слів
  7. шишак — I -а, ч. Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). II -а, ч., розм. 1》 Те саме, що ґуля I. 2》 рідко. Те саме, що бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шишак — ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10. Словник української мови Грінченка