шишак

ШИША́К¹, а́, ч.

Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).

Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І. Нечуй-Левицький);

Вулкан, задихавшись сказав: – Зроблю не збрую, чудо рідке, Ніхто якого не видав; Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (І. Котляревський);

На княжий клич вдягають вояки Високі гостроверхі шишаки, (М. Бажан).

ШИША́К², а́, ч., розм.

1. Те саме, що ґу́ля.

2. рідко. Те саме, що буру́лька.

Мороз .. чіплявся інеєм по лісах, вигонив шишаки із стріх, малював усякі візерунки по шибках... (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55] Словник з творів Івана Франка
  2. шишак — див. вершина Словник синонімів Вусика
  3. шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем Словник чужослів Павло Штепа
  4. шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм. Орфографічний словник української мови
  5. шишак — Шолом Словник застарілих та маловживаних слів
  6. шишак — I -а, ч. Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). II -а, ч., розм. 1》 Те саме, що ґуля I. 2》 рідко. Те саме, що бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шишак — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Словник синонімів української мови
  8. шишак — ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10. Словник української мови Грінченка