шишак
ШИША́К і, а, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).
Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (Н.-Лев., III, 1956, 308);
Вулкан, задихавшись сказав: — Зроблю не збрую, чудо рідке, Ніхто якого не видав; Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (Котл., І, 1952, 208);
На княжий клич вдягають вояки Високі гостроверхі шишаки, (Бажан, І. 1946, 301).
ШИША́К², а, ч., розм.
1. Те саме, що гуля¹.
2. рідко. Те саме, що бурулька.
Мороз.. чіплявся інеєм по лісах, вигонив шишаки із стріх, малював усякі візерунки по шибках… (Мирний, III, 1954, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шишак — Шишак: — старовинний військовий шолом з вістрям і невеликою кулькою на кінці [55] Словник з творів Івана Франка
- шишак — див. вершина Словник синонімів Вусика
- шишак — моск. шолом шолом, див. каска, шлем Словник чужослів Павло Штепа
- шишак — ШИША́К¹, а́, ч. Старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). Сонце сяє, грає маревом над золотими шишаками, блищить на списах (І. Словник української мови у 20 томах
- шишак — шиша́к 1 іменник чоловічого роду шолом шиша́к 2 іменник чоловічого роду ґуля, бурулька розм. Орфографічний словник української мови
- шишак — Шолом Словник застарілих та маловживаних слів
- шишак — I -а, ч. Старовинний військовий металевий шолом із вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка). II -а, ч., розм. 1》 Те саме, що ґуля I. 2》 рідко. Те саме, що бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шишак — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Словник синонімів української мови
- шишак — Шишак, -ка м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10. Словник української мови Грінченка