щупка

ЩУ́ПКА, и, ж., діал. Щіпка.

Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 272).

Значення в інших словниках

1. щупка — ЩУ́ПКА². ЩУ́ПКА, и, ж., діал. Щіпка. Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. щупка — -и, ж., діал. Щіпка.  Великий тлумачний словник сучасної мови