яриця

ЯРИ́ЦЯ, і, ж.

1. розм. Яра пшениця.

Весною на своїм полі вони сіяли ярицю (Стельмах, Хліб.., 1959, 433);

Яриця-пшениця зеленіла (Донч., IV, 1957, 147).

2. діал. Суниця.

До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. яриця — див. ярина  Словник синонімів Вусика
2. яриця — ЯРИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм. Яра пшениця. Весною на своїм полі вони сіяли ярицю (М. Стельмах); Яриця-пшениця зеленіла (О. Донченко). 2. діал. Суниця. До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. яриця — яри́ця 1 іменник жіночого роду яра пшениця яри́ця 2 іменник жіночого роду суниця  Орфографічний словник української мови
4. яриця — -і, ж. 1》 розм. Яра пшениця. 2》 діал. Суниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яриця — СУНИ́ЦЯ, Я́ГОДА, ЗЕМЛЯНИ́КА розм., ЯРИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. яриця — Яри́ця, -ці ж. 1) Яровая пшеница. МУЕ. І. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника).  Словник української мови Грінченка