інтонування

ІНТОНУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач інтонува́ти.

Кожний, хто співав у хорі, знає з власного досвіду, як важко добитися чистого інтонування групи в унісон (Мист., 2, 1966, 23).

Значення в інших словниках

1. інтонування — інтонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. інтонування — -я, с. Дія за знач. інтонувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови