інтонувати

ІНТОНУВА́ТИ, ую, уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією.

Він викрикує їх [ямби хореї та анапести], як ораторії, виспівує, мов пісні, інтонує, немов діалоги (Смолич II, 1958, 49);

Цілком відповідає складу солістів і хор, який інтонує чисто й рівно (Мист., 1, 1963, 34).

Значення в інших словниках

1. інтонувати — інтонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. інтонувати — -ую, -уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією. || Точно і чисто співати або грати на музичному інструменті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інтонувати — Інтонува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)