безверхий
НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити, Та й на зиму ввійшов в некриту хату жити (Л. Боровиковський); Подвір'я чорніло від ям, ..а хата — обгоріла, скособочена, безверха (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови