бездолля
НЕДО́ЛЯ (нещаслива, гірка доля), БЕЗДО́ЛЛЯ, БЕЗТАЛА́ННЯ, БЕЗЩА́СТЯ рідше, ЗЛОЩА́СТЯ підсил. рідше. — Слухай, милий мій.. мушу ділити з тобою долю й недолю, мушу бути з тобою весь вік (Г. Хоткевич); А все ти (мати) долі виглядаєш Мені і мною ти живеш І днів ясних в бездоллі ждеш (Б. Грінченко); — Та коли ж таке безталання моє! Така мені доля гірка випала (Марко Вовчок); Хто угледів в час безщастя Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Олесь).
Словник синонімів української мови