бездомник
БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Кримський); Жили ми в те врем'я хоч і не так, як люди, ну та все ж не старцювали. Їсти було що. А він (Юхим) — безхатченко. У землянці нидів (Григір Тютюнник); — А тепер.., — перебила його мати.., — і зовсім Сашко безпритульником стане (А. Головко); Він каже, що моряки й колишні безпритульні з дитбудинків — то найчесніші й найгероїчніші в торгівлі люди (В. Кучер). — Пор. бродя́га, 1. одина́к.
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зневажл., ПРИБЛУ́ДА зневажл., БУРЛА́КА заст., БУРЛА́К заст. рідко, БЛУДЯ́ГА діал., ГАЛАЙДА́ діал. Я собі подумала, що якийсь бродяга закрадається з-за кущів, щоб накрасти винограду, бо та гущавина була при самій дорозі (І. Нечуй-Левицький); Бідних.. вона не любила, бо звикла вважати їх від дитинства волоцюгами, котрі не хочуть робити, а воліють жебрати (Н. Кобринська); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, оббивають чужі пороги, ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний); Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (І. Котляревський). — Пор. бездо́мник, 1. бося́к.
ОДИНА́К (той, хто не має сім'ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), БУРЛА́КА заст., ОДИНЕ́ЦЬ рідше, БЕЗРІДНИК рідше. Жив Кургуз одинаком. Після наглої доччиної смерті дружина пішла в монастир і скоро померла (П. Кочура); Ми приготували йому житло, тимчасове житло — ліжко в гуртожитку, разом з безсімейними (з газети); Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п'ятами й одиноких і цілими сім'ями... (Панас Мирний); Потому віддалася (Маланка) за Андрія.., вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати (М. Коцюбинський); — Скажу про себе... Одинець... Ну, що з такого мізерного життя? Пустка. Ні ти ні до кого, ні до тебе ніхто (С. Добровольський); — Служив зо мною вкупі наймит ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). — Пор. бездо́мник.
Словник синонімів української мови