бездітний
БЕЗДІ́ТНА тільки жін. (про жінку — яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНА розм., НЕПЛІ́ДНА розм. Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров'ям слабу — бездітна вона була (І. Ле); — Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде... Хто потім візьме тебе, безплідну, мов камінь? (Є. Гуцало); Перва (перша) його жінка була неплідна (Ганна Барвінок). — Пор. 1. безплі́дний.
БЕЗПЛІ́ДНИЙ (про людину або тварину — не здатний давати потомство), НЕПЛІ́ДНИЙ рідше; СТЕРИ́ЛЬНИЙ спец., СТЕРИЛІЗО́ВАНИЙ спец. (позбавлений такої здатності штучним шляхом). — Пор. безді́тна, неті́льна.
Словник синонімів української мови