Словник синонімів української мови

безпремінно

ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм., НЕВІДМІ́ННО рідше, НЕБЕЗПРЕМІ́ННО заст., БЕЗПРЕМІ́ННО заст. Я обіцяв вам, о братове, ..що прийде час обов'язково — й я напишу про вас усіх (В. Сосюра); Він, Голубцов, неодмінно повернеться на Покуття, він принесе людям добру звістку про визволення (В. Вільний); Сьогодні вони конче повинні були прибути на Січ (З. Тулуб); — ..Процес машинізації людини іде неухильно, і ніхто його не стримає. І наше завдання тільки прискорювати його (М. Хвильовий); В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю. Ніби кожна пташка хоче Проспівать доконче Кращу співанку свою (С. Воскрекасенко); Ним володіла одна думка. Здійснити її він мусив будь-що-будь (О. Ільченко); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні, плацдарм буде втримано напевно (О. Гончар); — Пам'ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Довженко); Коли люди косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти (Ганна Барвінок); Вона й не думала купати Миколки, та той, побачивши, що сестру купають, пробі намігся! (Панас Мирний); — То хіба то так важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити.. Невідмінно вчитимусь (М. Коцюбинський); — А чого ж боятися, мамо? — дивуюсь. — Час тепер такий. Донесуть же, небезпремінно донесуть (Ю. Збанацький); Кінь був не простий, а богатирський. А такий кінь зроду не вдержиться у простого чоловіка, ..безпремінно втече і знайде собі хазяїна-богатиря (збірник "Легенди та перекази").

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. безпремінно — безпремі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безпремінно — розм., заст. Присл. до безпремінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпремінно — БЕЗПРЕМІ́ННО, розм., заст. Присл. до безпремі́нний. По селах їздить [Василенко] та людей підбадьорює.., щоб безпремінно на вибори їхали (Панас Мирний); [Старшина:] Піду безпремінно – чи не влучу години, щоб побалакать з нею (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. безпремінно — див. обов'язково  Словник синонімів Вусика
  5. безпремінно — Безпремі́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безпремінно — БЕЗПРЕМІ́ННО, розм., заст. Присл. до безпремі́нний. По селах їздить [Василенко] та людей підбадьорює.., щоб безпремінно на вибори їхали (Мирний, IV, 1955, 364); [Старшина:] Піду безпремінно — чи не влучу години, щоб побалакать з нею (К.  Словник української мови в 11 томах
  7. безпремінно — Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.  Словник української мови Грінченка