безпремінно

безпремі́нно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. безпремінно — розм., заст. Присл. до безпремінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безпремінно — БЕЗПРЕМІ́ННО, розм., заст. Присл. до безпремі́нний. По селах їздить [Василенко] та людей підбадьорює.., щоб безпремінно на вибори їхали (Панас Мирний); [Старшина:] Піду безпремінно – чи не влучу години, щоб побалакать з нею (І.  Словник української мови у 20 томах
3. безпремінно — див. обов'язково  Словник синонімів Вусика
4. безпремінно — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм.  Словник синонімів української мови
5. безпремінно — Безпремі́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безпремінно — БЕЗПРЕМІ́ННО, розм., заст. Присл. до безпремі́нний. По селах їздить [Василенко] та людей підбадьорює.., щоб безпремінно на вибори їхали (Мирний, IV, 1955, 364); [Старшина:] Піду безпремінно — чи не влучу години, щоб побалакать з нею (К.  Словник української мови в 11 томах
7. безпремінно — Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.  Словник української мови Грінченка