брикучий
НОРОВИ́СТИЙ (про тварин — якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), БУ́ЙНИЙ підсил. розм.; БРИКЛИ́ВИЙ, БРИКУ́ЧИЙ розм. (який має звичку брикатися). Кмітливі засмаглі угорці водили поміж натовпом норовистих тонконогих коней (Н. Рибак); Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко (М. Коцюбинський). — Пор. баски́й.
Словник синонімів української мови