брила
БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшілій брилі, і слухає гомін дітвори, брязкіт сапок об дрібне каміння, на яке такі багаті їхні гірські землі (І. Гончаренко); Маяк стоїть твердо й непорушно. Страшні кам'яні глиби затиснув в обійми велетенський ланцюг і тримає їх міцно, навіки (О. Іваненко); А тут приходиться йому ночувати в дерев'янім домику, серед магазинів, завалених .. величезними грудами воску (І. Франко); Дівчата, розшарілі від полум'я та переживань, приносили руді грудомахи сплавленого цукру (О. Гончар).
Словник синонімів української мови