вередій

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї — не випадок, а особливість поведінки (з журналу); — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. вередій — вереді́й іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вередій — -я, ч. Те саме, що варивода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вередій — ВЕРЕДІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.); Мабуть, я став великим вередієм. Вже за годину боки боліли, неначе на них зіграли дубцем марш (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. вередій — див. вередливий  Словник синонімів Вусика
5. вередій — Вереді́й, -дія́, -діє́ві; -дії́, -дії́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вередій — ВЕРЕДІ́Й, я́, ч. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
7. вередій — Вередій, -дія м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.  Словник української мови Грінченка