Значення в інших словниках
-
вередій —
вереді́й іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вередій —
-я, ч. Те саме, що варивода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вередій —
ВЕРЕДІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.); Мабуть, я став великим вередієм. Вже за годину боки боліли, неначе на них зіграли дубцем марш (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
вередій —
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
вередій —
Вереді́й, -дія́, -діє́ві; -дії́, -дії́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вередій —
ВЕРЕДІ́Й, я́, ч. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
вередій —
Вередій, -дія м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Словник української мови Грінченка