вето
ЗАБОРО́НА (наказ не робити чого-небудь), ЗАКА́З заст.; ТАБУ́ (релігійна заборона певних дій, слів тощо; взагалі яка-небудь заборона); ВЕ́ТО (у державному та міжнародному праві — остаточна або умовна заборона; взагалі яка-небудь заборона). Все Василеві можна, ні на що йому немає заборони (Панас Мирний); Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу (Словник Б. Грінченка); Негритянко! Задумлива ноче, Забудьмо сьогодні про всі табу, Серце моє виспівати хоче Твоїм рукам золоту хвальбу (Д. Павличко); Жаль, що Горпищенкова кошара далеко і на мотоцикл накладено вето (О. Гончар).
Словник синонімів української мови