вето
ве́то
невідм., с.
1》 Остаточна чи умовна заборона, яку накладає верховна державна влада на рішення нижчого органу.
2》 У міжнародному праві – право члена будь-якого органу заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден.
Великий тлумачний словник сучасної української мови