вибризкувати

ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, ..поки зпідд нього не вибризнула рубінова струя крові (І. Франко); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. вибризкувати — вибри́зкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вибризкувати — -ую, -уєш, недок., вибризкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. || Бризкати протягом певного часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (М. Стельмах); Вибризкати парфуми; // Бризкати протягом певного часу.  Словник української мови у 20 томах
4. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197); // Бризкати протягом певного часу.  Словник української мови в 11 томах