вибризкувати
ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками.
Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197);
// Бризкати протягом певного часу.
Вибризкували натуральні фонтани, освіжуючи повітря (Фр., III, 1950, 137).
Словник української мови (СУМ-11)