Великий тлумачний словник сучасної мови

вибризкувати

вибри́зкувати

-ую, -уєш, недок., вибризкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех.

Випліскувати рідину бризками.

|| Бризкати протягом певного часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибризкувати — вибри́зкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (М. Стельмах); Вибризкати парфуми; // Бризкати протягом певного часу.  Словник української мови у 20 томах
  3. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, ..  Словник синонімів української мови
  4. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197); // Бризкати протягом певного часу.  Словник української мови в 11 томах