вилка
ВИДЕ́ЛКА (знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями), ВИДЕ́ЛЬЦЕ рідше, ВИ́ЛКА розм. рідко. Молодиці почали ставити тарілки, поклали ножі й виделки (І. Нечуй-Левицький); Всі перейшли в столову. Зацокала посуда, ножі, видельця (Олена Пчілка); В салоні пані Олімпії говір, брязкіт вилок та ножів об тарілки (І. Франко).
Словник синонімів української мови