вилка
ви́лка
I -и, ж.
1》 тех. Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. Штепсельна вилка.
2》 військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для наступного уточнення удару.
3》 Положення в шаховій грі, коли одна фігура загрожує одночасно двом або кільком фігурам.
4》 перен. Розбіжність у поглядах.
II вилок, мн.
Зменш. до вила.
Великий тлумачний словник сучасної української мови