виріз
ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О. Донченко); Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька; вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Г. Косинка); Вишивала ту сорочку небога Леся: і по ковніру, і по пазусі (П. Куліш); Ольга почервоніла аж до декольте халата (Ірина Вільде).
ПРО́РІЗ (отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.), ВИ́РІЗ, ПРО́РУБ, ПРОЗІР розм. Понад рікою — позублені стіни з вузенькими прорізами (О. Ільченко); Широкий і приземистий будинок з сірими дерев'яними стінами та чорними прорубами вікон був схожий на великого крука (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови