виріз

ви́різ

-у, ч.

1》 Прорізаний отвір або заглибина певної форми.

2》 Виїмка для голови, шиї на одежі.

Значення в інших словниках

1. виріз — ви́різ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виріз — ВИ́РІЗ, у, ч. 1. Прорізаний у чомусь отвір або заглибина певної форми. Склади два кілочки, поклади межи ними прутик з вирізами, а тоді підстав під колоду – колода, підперта цим пристроєм, стоїть і стоятиме хоч рік (І.  Словник української мови у 20 томах
3. виріз — ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О.  Словник синонімів української мови
4. виріз — ВИ́РІЗ, у, ч. 1. Прорізаний отвір або заглибина певної форми. Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (Кучер, Дорога..  Словник української мови в 11 томах