внівець

ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О. Гончар); Він (Богдан Хмельницький) розбив ущент польське військо під Жовтими Водами (О. Довженко); Шопа згоріла дотла (О. Ковінька); Скільки тута, на землі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням, палким і огнистим! (М. Рильський); — Оце мені лишенько! — думаю я, — розламають зовсім двері (І. Нечуй-Левицький); Турки яничари Стали всі впень порубані (дума); Пшеницю геть чисто вибив град.

Значення в інших словниках

1. внівець — вніве́ць прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. внівець — (унівець), присл. Дотла, вщент, зовсім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. внівець — ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі (І. Манжура); Скільки тут, на землі .. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. внівець — оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось...  Фразеологічний словник української мови
5. внівець — Вні́вець, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. внівець — ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі. Те скоро унівець стоптали прохожі (Манж., Тв., 1955, 104); Скільки тут, на землі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим!...  Словник української мови в 11 томах