Великий тлумачний словник сучасної мови

внівець

вніве́ць

(унівець), присл.

Дотла, вщент, зовсім.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. внівець — вніве́ць прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. внівець — ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі (І. Манжура); Скільки тут, на землі .. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим! (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. внівець — оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось...  Фразеологічний словник української мови
  4. внівець — ВЩЕНТ (УЩЕ́НТ) (остаточно, без залишку), ДОТЛА́, ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), ЗО́ВСІМ, ЦІЛКО́М, ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ), ГЕТЬ ЧИ́СТО. Шосе було забите кіньми і рознесеними вщент возами (О.  Словник синонімів української мови
  5. внівець — Вні́вець, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. внівець — ВНІВЕ́ЦЬ (УНІВЕ́ЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі. Те скоро унівець стоптали прохожі (Манж., Тв., 1955, 104); Скільки тут, на землі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим коханням палким і огнистим!...  Словник української мови в 11 томах