Словник синонімів української мови

гладун

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).

ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); — Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); — Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, — лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. гладун — -а, ч. 1》 розм. Непомірно повна людина; товстун. 2》 діал. Глек, глечик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гладун — ГЛАДУ́Н, а́, ч. 1. розм. Гладка, товста людина; товстун. Перекладач швидко в ніс щось пробурмотів, і Гасан, рудобородий гладун, повільно випростався, шия і все обличчя, кругле, як куля, вкрилося червоними плямами (Б. Левін); – Ти хто єси? – спитав Богдан.  Словник української мови у 20 томах
  3. Гладун — Гладу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  4. гладун — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  5. гладун — ГЛАДУ́Н, а́, ч. 1. розм. Непомірно повна людина; товстун. Над водою розлігся розпачливий зойк отця Миколая, який незграбно шубовснув у воду. — Рятуйте, ..  Словник української мови в 11 томах
  6. гладун — Гладун, -на м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.  Словник української мови Грінченка