гладун

Гладун, -на

м.

1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у.

2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16.

3) раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.

Значення в інших словниках

1. гладун — -а, ч. 1》 розм. Непомірно повна людина; товстун. 2》 діал. Глек, глечик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гладун — ГЛАДУ́Н, а́, ч. 1. розм. Гладка, товста людина; товстун. Перекладач швидко в ніс щось пробурмотів, і Гасан, рудобородий гладун, повільно випростався, шия і все обличчя, кругле, як куля, вкрилося червоними плямами (Б. Левін); – Ти хто єси? – спитав Богдан.  Словник української мови у 20 томах
3. Гладун — Гладу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
4. гладун — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
5. гладун — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал.  Словник синонімів української мови
6. гладун — ГЛАДУ́Н, а́, ч. 1. розм. Непомірно повна людина; товстун. Над водою розлігся розпачливий зойк отця Миколая, який незграбно шубовснув у воду. — Рятуйте, ..  Словник української мови в 11 томах