глухенький

ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О. Довженко); У сорок першому році його батько, хоч був глухуватий після контузії, одержаної ще в першу світову війну, пішов на фронт (П. Загребельний); Проповідник, старий Вінцентій, ..чоловік предобродушний і приглухий (І. Франко); Як людина, що звикла говорити з туговухим чи під великий шум, поранений нерозмірено голосно відповів (А. Головко); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька (Ганна Барвінок); При столі.. сидять: старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, їх син Готліб і невістка Луїза (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. глухенький — глухе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. глухенький — -а, -е. Пестл. до глухий 1), 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глухенький — ГЛУХЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. розм. Трохи глухий. Непоказна вона з себе, кирпатенька і .. глухенька (Ганна Барвінок); – Що? Хто вам сказав, що в нашій артілі тракторів не було?...  Словник української мови у 20 томах
4. глухенький — див. глухий  Словник синонімів Вусика
5. глухенький — ГЛУХЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до глухи́й 1, З, 4. Непоказна вона з себе, кирпатенька і.. глухенька (Барв., Опов.., 1902, 308); Глухенька доріжка поміж хат покрутилася хуторами (Головко, II, 1957, 10); Близенько коло маленького хуторця глухенького темно зеленів та шумів [гай] (Вовчок, І, 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах
6. глухенький — Глухий, -а, -е 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65.  Словник української мови Грінченка