гребля
ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Колись, за панського ще права, пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку (Б. Грінченко); Уже далеченько відійшла Килина по гатці через став, коли чує, хтось іззаду доганяє (Є. Гуцало); Чигирин.. минає стару загату, яку підмиває темна від торфу вода (М. Стельмах); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати (Я. Баш); Йшлося, власне, про те, як краще.., поставивши тимчасові перегатки, будувати під їх захистом основну споруду (Г. Коцюба); Оце після першої війни підняли гать на лівому березі Ужа (М. Томчаній); — Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (І. Франко); А вже ж тая криниченька Гатою загачена (П. Чубинський).
Словник синонімів української мови