грис

ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам). (Музиченко:) То ви хочете хліб їсти, а другі нехай їдять полову та висівки (М. Кропивницький); Тільки що Кайдашиха виплескала хліб, а Мелашка посаджала, посипаючи лопату межисіткою, голодний Кайдаш знов увійшов у хату (І. Нечуй-Левицький); Настя навіть добралася до подушки чоловіка, в якій замість пір'я був пшеничний ґрис (М. Стельмах); Вони (дрохви) зміцніли на.. ячній обмішці (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. грис — грис іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. грис — -у, ч., діал. Висівки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грис — ГРИС, у, ч., діал. Висівки. Мартоха і її рідня забідкалися, що дитя семимісячне, почали його вигрівати в рожевому пшеничному грисі (Стельмах, Хліб.., 1959, 136).  Словник української мови в 11 томах