грис

-у, ч., діал.

Висівки.

Значення в інших словниках

1. грис — грис іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. грис — ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам).  Словник синонімів української мови
3. грис — ГРИС, у, ч., діал. Висівки. Мартоха і її рідня забідкалися, що дитя семимісячне, почали його вигрівати в рожевому пшеничному грисі (Стельмах, Хліб.., 1959, 136).  Словник української мови в 11 томах