гряда
ГРЯ́ДКА (земля, признач. для вирощування городини), ГРЯ́ДА рідше; ПЛЕ́СО діал. (прямокутної форми); ЛА́ТКА (чого — невелика ділянка для певної культури). Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Були в мене два городи — тепер нема й гряди (П. Чубинський); Як оце плесо захарастили редькою (Словник Б. Грінченка); Він тоді їй скосив на городі латку проса (М. Стельмах).
ПА́СМО (гір, горбів); ХРЕБЕ́Т, КРЯЖ, ГРЯДА́, ГРИ́ВА (гір). Он засиніли ще дальші гори.. З-за пасма витинається пасмо (Г. Хоткевич); Коні повільно й обережно спускаються по гострому камінню тісним міжгір'ям, яке перерізало могутній хребет звивистою розколиною (З. Тулуб); Над головою нависають гірські кряжі (В. Кучер); Гряда Татр була вже позаду (Н. Рибак); Виплив місяць, і гірські гриви заблищали всюди кам'яною лускою (О. Гончар).
РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́ діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він (лис) ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ("Поміж панами") Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).
Словник синонімів української мови