звіринець — Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

звіринець — Збірники легендарних оповідань про звірів: латинською мовою «бестіарії [XVIII] В тім довгім протязі часу на ниві церковнослов'янській постала величезна і багата література, котрої культурного значення хіба сліпий не бачить... Словник з творів Івана Франка
Звіринець — Звіри́нець іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
звіринець — -нця, ч. Спеціально обладнане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. || збірн. Клітки з різними звірами для показу. Великий тлумачний словник сучасної мови
звіринець — Звірня, звірняк, звіривник Словник чужослів Павло Штепа
звіринець — Звіри́нець, -ри́нця, -нцеві, в -нці; -ри́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
звіринець — ЗВІРИ́НЕЦЬ, нця, ч. Спеціально обладнане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. — Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Довж., І, 1958, 101); // збірн. Словник української мови в 11 томах
звіринець — (давньорус.) 1. Частина пейзажного парка із спеціальними просіками, призначена для полювання на тварин. 2. Павільйон у російському парку, де утримувались невеликі дикі тварини (порівн. вольєр, менажері). Архітектура і монументальне мистецтво
звіринець — Звіринець, -нця м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68. Словник української мови Грінченка