зготувати
ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.: звари́ти, зготува́ти, приготува́ти, згото́вити, пригото́вити. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний); Хазяйка.. враз заметушилася, готуючи вечерю (З. Тулуб); Хто їх (пирогів із черницями) не їв, а ще таких, які спеціально вміє варити і приготовляти Хане Гольдбаум,.. той і думкою не здумає і в сні не виснить, яка се добра річ (І. Франко); Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Дружина кухарює, а маленька Наталочка допомагає матері (О. Гончар); В кухні Мариня готовить смачну вечерю (Ірина Вільде).
ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. фабричним способом); ВИКО́ВУВАТИ (способом кування); ВИЛИВА́ТИ (способом лиття); ВИРІ́ЗУВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (способом різання); ВИСІКА́ТИ (способом січення); ВИТІ́СУВАТИ (способом тесання); ВИСТРУ́ГУВАТИ (способом стругання); ВИТО́ЧУВАТИ (способом точіння); ШТАМПУВА́ТИ (способом штампування); ПРИГОТОВЛЯ́ТИ (перев. про їжу, питво). — Док.: ви́робити, ви́готовити, зготува́ти, згото́вити, зроби́ти, ви́пустити, ви́продукувати, створи́ти, ви́творити, сфабрикува́ти, ви́кувати, ви́кути, ви́лити, ви́рубати, ви́сікати, ви́сікти, ви́різати, ви́тесати, ви́стругати, ви́точити, приготува́ти, пригото́вити. — Он там, де чорніють димарі на оселі, виробляють всячину з заліза або міді — там і кують, і виливають (Панас Мирний); Гризельда з робітницями заходилась вироблювати.. килим (І. Нечуй-Левицький); — Діти виготовляють такі складні токарні, слюсарні, столярні та інші деталі,.. що залюбуєшся (В. Гжицький); Він у майстернях табуретки робив (О. Гончар); Завод цей випускає.. сівалки (з газети); Вона продукувала свої вироби.. понад потреби навіть панського дому (О. Кобилянська); Завдання полягає в тому, щоб створити машини, які виконуватимуть сотні тисяч операцій за секунду (з журналу); Це вбрання колись витворив досвідчений кравець (О. Досвітній); — Почав я фабрикувати траскала.. для відгоняння воробців із пшениці (І. Франко); Шворінь викувати,.. обценьки зробити — все Роман уміє (Д. Ткач); А де ж та червона калина, яка вміє говорити людським голосом, тільки виріж із неї сопілочку і приклади до губів? (М. Чабанівський); (Ярцев:) Коли б я був скульптором, я б витесав статую людини (Ю. Мокрієв); — Давайте кусок деревини — ложки вистругуватиму (Є. Кравченко); Токар виточив деталь (Я. Шпорта); Гідравлічним пресом згинають товсті металеві плити, штампують металеві предмети, продавлюють отвори в товстих листах, випробовують міцність різних матеріалів і т. д. (з підручника); Гордєєв і тут виручив: приготував з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків (З. Тулуб).
ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.
Словник синонімів української мови