квач
КВАЧ (намотане на паличку клоччя, ганчір'я тощо для мастіння чогось), МАЗИ́ЛО діал. (Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):) Ось я приніс дьогтю (С. Васильченко); І мазниця, і мазило уже мені надостило (П. Чубинський).
ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски.. і, закусивши губки, цяпнула хлопця квачиком по носі (Грицько Григоренко); Узяв (Сергій Сергійович) тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині (Є. Кравченко); Ніяке перо, ані щітка маляра не передала б тієї чарівничої ігри, яку витівало сонце з містом (Панас Мирний); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Леся Українка).
ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБА́К зневажл., СЛИМА́К зневажл., СЛИЗНЯ́К зневажл., СЛИНЬКО́ зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); (Дудар:) Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" — ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); — Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що він справжній квач, — ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок); На життєвій орбіті він не був слабаком. Невдачі його допікали боляче, він панікував, але не втікав, не ховався (Ю. Мушкетик); — Цей безвольний слимак не страшний. Він боїться викриття і мовчатиме (А. Хижняк); — За Лідусю! Жоден з мужчин-слизняків і мізинця її не вартий! (А. Крижанівський).
Словник синонімів української мови