СЛУ́ЖКА (слуга в монастирі або при особі вищого духовного сану), КЕЛІ́ЙНИК.
Словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
келійник —
келі́йник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
келійник —
-а, ч. 1》 Служник ігумена, архієрея, ієромонаха. 2》 Чоловік, що живе в келії, у скиту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
келійник —
КЕЛІ́ЙНИК, а, ч. 1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха. Сагайдачний хотів щось сказати, але ввійшов келійник і, низько вклонившись, щось прошепотів архімандритові (З. Тулуб); Келійник вивів його у двір, відчинив ворота.
Словник української мови у 20 томах
келійник —
КЕЛІ́ЙНИК, а, ч. 1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха. Сагайдачний хотів щось сказати, але ввійшов келійник і, низько вклонившись, щось прошепотів архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124). 2. Чоловік, що живе в келії, у скиту.
Словник української мови в 11 томах