кований

ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙ рідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Яновський); Юра ладнався вже образитися та заревти: дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо і намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); — Тето Килино... ви не спите? — спитала нараз з печі Докія виразистим шепотом (О. Кобилянська); Було чути, як і в інших полках скрізь лунають рапорти, то голосні, карбовані, то ледве чутні (О. Гончар); Струнке вчення; Струнка концепція.

ЧІТКИ́Й (про кроки, рухи тощо), ТВЕРДИ́Й, КАРБО́ВАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ, КО́ВАНИЙ розм., ВИРА́ЗНИЙ рідше. — Підійди! — Зв'язковий підійшов чітким кроком (Ю. Яновський); — Прощавайте, мамо! — раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами(Леся Українка); Карбованим кроком юнаки входили до міста (І. Багмут); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра); Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Встав (Антін) знову з крісла і заходив по хаті важким, виразним кроком (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. кований — ко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. кований — [кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. кований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ковано, безос. присудк. сл. Кований на всі чотири ноги (копита) — дуже досвідчений, бувалий. 2》 у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування I). 3》 у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кований — КО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до кува́ти¹ 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Я. Щоголів); Яка диковина, що собака не кована! (Номис); Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. кований — ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий ..  Фразеологічний словник української мови
6. кований — Ко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кований — КО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кува́ти¹ 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована!...  Словник української мови в 11 томах
8. кований — Ко́ваний, -а, -е 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка