кований
ко́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5).
|| ковано, безос. присудк. сл.
Кований на всі чотири ноги (копита) — дуже досвідчений, бувалий.
2》 у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування I).
3》 у знач. прикм. Підкований, із підковами.
|| Із підковами, цвяхами (про взуття).
4》 у знач. прикм. Обкований залізом.
5》 у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбований 4).
Великий тлумачний словник сучасної української мови